Системний підхід при управлінні ризиками

Термін «система управління» часто використовується в навчальній літературі, наукових виданнях, банківських нормативних актах, виступах і доповідях керівників структурних підрозділів банків різного рівня управління. Однак при всій частоті вживання дане поняття вимовляється ніби автоматично, не розкриваючи і навіть не торкаючись його змістовного аспекту.
Що ж узагалі являє собою система'

Теоретично розкрити поняття системи можливо через виявлення послідовності ознак, коли розгляд кожної нової ознаки все більше обмежує перелік об'єктів, що підпадають під визначення, але разом із тим все більш розгорнуто і змістовно їх характеризує.
У загальному вигляді даний малюнок нагадує олівець, стрижнем якого виступає система. Базис малюнка відповідає поняттю «утворення», яке розглянуте як найбільш загальна сукупність об'єктів, що не володіють якою-небудь властивістю упорядкування.
В міру наближення до вершини варто виділити поняття «множина», коли для якихось об'єктів можна виявити деякі загальні елементи і зв'язки. Якщо між об'єктами існує заданий спосіб зв'язку, то «множина» трансформується в «об 'єднання». Якщо ж для об'єднання об'єктів задано структурні характеристики, така сукупність являє собою «систему».
Зміст системи управління банківським кредитним ризиком складають вхідні елементи (об'єкти), а сама вона повинна бути добре структурована, підпорядковуватися визначеним цілям і функціям, що постають перед банківською установою, а також задовольняти вимогам цілісності, стійкості, цілеспрямованості, гнучкості, однорідності й ін.
Виявлення мети як певного стану, до якого прагне та чи інша система, є одним із принципів системного підходу. Управління банківським кредитним ризиком має свої специфічні цілі, до основних з яких належать:
• мінімізація фінансових втрат по кредитам;
• оптимізація використання обмежених кредитних ресурсів банку;
• обмеження кількості та масштабів необгрунтовано високоризикових кредитних операцій;
• одержання планованого доходу від проведення кредитних операцій;
• підвищення фінансової й організаційно-структурної стійкості банку і забезпечення його розвитку;
• подолання ситуацій ризику і невизначеності в діяльності банку з найменшими витратами.
Разом із тим основна мета управління кредитним ризиком банку може бути розглянута як подвійний процес, спрямований, з одного боку, на забезпечення повернення коштів, що позичаються, а з іншого боку такий, що забезпечує одержання банком доходу від кредитних вкладень.
В економічній літературі найчастіше зустрічається опис двох функцій системи управління банківським кредитним ризиком:
• організації кредитних відносин відповідно до їхньої сутності. Насамперед мається на увазі дотримання позичальниками принципів кредитування: поверненості, терміновості, платності, забезпеченості, цільового використання позичених коштів;
• організації кредитних відносин з погляду на відповідність банку вимогам, визначеним для таких установ, а також виконання певних економічних нормативів діяльності в частині обмеження кредитного та інших банківських ризиків.
Система управління кредитним ризиком повинна відповідати певним вимогам, до яких відносять цілісність, стійкість, цілеспрямованість, гнучкість, однаковість, оперативність, надійність, оптимальність, економічність.
Головним показником системи є її цілісність, порушення якої може призвести до змін зв'язків між частинами системи, збоям у механізмі її функціонування.
Вимога стійкості означає, що система управління зберігає свої властивості при різних внутрішніх і зовнішніх впливах. Разом із тим, відповідно до сучасних поглядів, стійкість — це не щось незмінне, а, навпаки, характеризує розвиток системи.
Цілеспрямованість системи управління припускає постановку певних цілей та завдань і прагнення досягти їх, використовуючи фінансові, матеріальні, інтелектуальні, трудові ресурси.
Гнучкість означає здатність і готовність системи до змін у результаті постановки нових завдань, змін у ризиковій, ціновій, кредитній, іншій політиці банку під впливом факторів зовнішнього середовища.
Вимога однаковості системи означає підпорядкованість усіх її елементів єдиним принципам побудови і функціонування.
Зміст оперативності системи полягає в тому, щоб за період від ухвалення рішення до його виконання в керованій підсистемі не встигли відбутися незворотні зміни, при яких реалізація прийнятих рішень стає неактуальною.
Вимога надійності системи означає функціонування апарата управління, що постійно забезпечує безперебійний зв'язок між елементами системи без перекручування при цьому керуючих команд та інших переданих даних.
Оптимальність системи характеризується встановленням між її елементами раціональних зв'язків на всіх рівнях.
Завдання економічності полягає в тому, щоб необхідний ефект досягався при мінімальних витратах на управлінський апарат.
Практика показує, що в багатьох банках, незважаючи на високу актуальність проблеми забезпечення поверненості кредитів, все ще недостатня увага приділяється питанням побудови системи управління кредитним ризиком. У цьому зв'язку необхідно позначити основні напрямки змін у системі управління банківським кредитним ризиком, за якими, як правило, відбувається її вдосконалення:
• адаптація міжнародного досвіду кредитування до вітчизняної банківської практики;
• створення системи управління кредитним ризиком банку з урахуванням суттєвих ознак кредиту і специфіки банківського кредитного ризику;
• забезпечення дотримання принципів кредитування (поверненості, добровільності, терміновості, платності, забезпеченості, цільовій спрямованості надання коштів);
• розвиток нових форм кредитування відповідно до потреб ринку банківських послуг, також з урахуванням інтересів як позичальника, так і банку-кредитора;
• реорганізація структури управління кредитним ризиком і оптимізація кредитного процесу;
• посилення контрольних функцій банку за використанням банківських позичок.
Таким чином, поняття «система управління кредитним ризиком» має досить складну змістовну частину, засновану, з одного боку, на постулатах «системної теорії», а з іншого боку — на специфіці кредитних відносин у суспільстві, а також особливостях політики банку в галузі ризику.